Вілла в Мілані
Приватний будинок на трьох рівнях, де дерево теплих відтінків, виразні кольори та меблі на замовлення об'єднують низку дуже різних кімнат.
Один дім, три різні ритми.
Будинок на трьох рівнях задумано як послідовність різних середовищ, а не повторення єдиної естетики.
Спільні приміщення першого поверху відкриті, з виразними графічними формами; приватні кімнати тепліші й камерніші; мансарду облаштовано з урахуванням геометрії та дерев'яної конструкції даху.
Їх поєднує не повторення, а послідовний підхід до матеріалів, кольору, зберігання та світла.
Вертикальна послідовність.
Кожен рівень має чітку роль.
Перший поверх відкритий і призначений для спільного життя, другий є основною приватною зоною, а мансарда — більш самостійним місцем усамітнення під дахом.
З переходом на вищі рівні характер інтер'єру змінюється, але спільний підхід до матеріалів зберігається.
Поверх для спільного життя.
Тепле дерево, виразніші акценти.
Основна палітра першого поверху навмисно стримана, тож характер інтер'єру визначають кілька виразніших елементів.
Дубові меблі теплих відтінків поєднано з терацо, дзеркалами й темним металом. Червоний обідній стіл стає виразним акцентом у загалом спокійній композиції.
Компактна кімната з виразним центром.
Кухня та їдальня займають спільну компактну площу, тому меблі визначають головні й другорядні елементи, а не розділяють кімнату.
Круглий обідній стіл є осередком кімнати, а шафи на всю висоту, вбудована техніка й дзеркальні поверхні зберігають візуальну впорядкованість навколишнього інтер'єру.
Кімната після заходу сонця.
Увечері атмосфера змінюється.
Підсвічування меблів, підвісний світильник над столом і м'якше світло вздовж периметра роблять кімнату теплішою й камернішою, не змінюючи її архітектури.
Функціональна перехідна зона.
Передпокій — більше, ніж просто прохід.
Дзеркало, місця для зберігання, сидіння та освітлення інтегровано у вузьку зону, що чітко пов'язує вхід, кухню й сходи на верхні поверхи.
Більше приватності.
Первісні пропорції, нові меблі.
Спальня зберігає архітектурну стриманість наявної кімнати, доповнену сучаснішими меблями й кольорами.
Вбудовані шафи непомітно вписані вздовж стін. Характер кімнати визначають ліжко з м'якою оббивкою, освітлення та декоративні поверхні стін.
Приватність без важкості.
Фактурне скло розділяє приміщення, не створюючи відчуття замкненості.
Його поверхня фільтрує світло, приховує те, що за нею, і додає ще одну фактуру між спальнею та гардеробною зоною.
Створено для змін із часом.
Дитячу кімнату сплановано гнучко, без прив'язки до незмінної декоративної теми.
Вбудовані меблі для зберігання, повноцінний письмовий стіл і кушетка дають змогу чергувати сон, навчання та гру. Колір і графічні деталі підтримують невимушений, грайливий настрій.
Враховувати дах, а не сперечатися з ним.
Відкрита дерев'яна конструкція даху визначає облаштування мансарди, тому її не проєктують як звичайну спальню.
Меблі розташовано вздовж нижчих країв кімнати, а об'єм під балками залишається візуально вільним.
Кольорове скло та зелений робочий стіл доповнюють приглушену палітру, надаючи кімнаті невимушенішого й самостійного характеру.
Колір крізь світло.
Колір у мансарду приносить скло, а не великі пофарбовані поверхні.
Напівпрозора перегородка змінюється протягом дня: зі зміною світла бурштинові, рожеві та приглушені зелені відтінки переміщуються кімнатою.
Зберігання підпорядковане архітектурі.
Вбудовані меблі допомагають облаштувати складні кути, ділянки під похилими стелями та місця для щоденного зберігання речей без візуального безладу.
Де це можливо, місця для зберігання стають частиною геометрії стін, сходів чи даху замість окремих меблів.
Кімната просто неба.
Зовнішню територію облаштовано як ще одне місце для життя, а не декоративний сад.
Затінена конструкція для обідньої зони, рослини й інтегроване архітектурне освітлення утворюють невелику кімнату просто неба. Вона пов'язана з будинком і достатньо захищена, щоб користуватися нею протягом усього дня.
Світло змінюється від поверху до поверху.
Освітлення розроблено як послідовність різних рішень, а не єдину схему для всього будинку.
Інтегроване підсвічування доповнює меблі першого поверху, м'якші джерела світла створюють атмосферу спалень, а приховане лінійне освітлення підкреслює дах мансарди й архітектурні контури.
Вивірене поєднання.
Поєднання матеріалів змінюється від поверху до поверху, зберігаючи цілісність.
Дуб залишається спільним елементом. Терацо, дзеркала, поверхні з візерунками, кольорове скло та насиченіші акценти з'являються там, де вони доречні в архітектурі.
Поєднання навмисно еклектичне, проте ретельно вивірене.
Різні кімнати, єдине бачення.
Цілісність будинку не залежить від повторення єдиної естетики.
Облаштування кожного поверху відповідає його архітектурі та призначенню. Матеріали, меблі на замовлення й світло поєднують їх, водночас даючи кожній кімнаті змогу набути власного характеру.